
	хвіст	дзьоб	голова	тулуб	шия	крила	лапи
соловей	1	6	11	16	21	26	31
журавель	2	7	12	17	22	27	32
страус	3	8	13	18	23	28	33
лебідь	4	9	14	19	24	29	34
чайка	5	10	15	20	25	30	35

Виберіть навмання номер з першого стовпчика чисел потім з другого, з третього і т.д. Наприклад, з першого стовпчика виберимо 1, з другого - 10, з третього – 13, з четвертого – 20, з п`ятого – 24 і т.д. У цього птаха хвіст буде, як у соловья, дзьоб, як у чайки, голова страуса, тулуб, як у чайки. Намалюйте птаха, який вийде з семи елементів. Спробуйте дати відповідь на наступні запитання:

Чи зможе він жити?
Чим буде харчуватися?
Де буде жити?
Чи зможе він літати?

Методика фокальних об`єктів. (запропонований М.Ломоносовим ( 2 )

Дана методика навчає поєднувати ознаки різних предметів. Концентруємо увагу на якомусь вибраному об`єкті, який треба вивчити або вдосконалити.

Довільно обираємо декілька інших об`єктів і називаємо їх. Бажано, щоб ці предмети були добре знайомі дітям. Потім «приміряємо» ознаки цих предметів до обраного об`єкту. Незвичайні поєднання цих ознак з обраним об`єктом дозволяє розгледіти його з різних, незвичних сторін. Нові ракурси цього розгляду дозволяє глибше зрозуміти його особливості, відкрити нові і цікаві якості.

Наприклад, ми хочемо вивчити поняття «річка». З нею будемо поєднувати якості любого побутового предмету. Наприклад, молоток. Назвемо його ознаки: металевий, великий, важкий, дерев`яний, легкий, красивий і т.п. Тепер поєднуємо кожну ознаку молотка зі словом – річка. При цьому постараємося уявити та зробити опис ситуацій, в яких такі поєднання можливі. Металева річка може бути розплавленим металом на заводі. Великі річки діти називають їх назви ( Дніпро, Волга, Амазонка і т.п.). Важкою річкою називають свій шлях туристи, працівники річного транспорту. Дерев`яна річка – дерев`яний водопровід у стародавніх містах. Під час такої роботи спостерігаємо, що цей метод занурює дітей в ситуації дослідження, активізує пізнавальну активність, зацікавленість до об`єкту.

Планування та перебудова предметів і слів.

Методика надає можливість розвитку причинного мислення. Це здібність виокремлювати з декількох ймовірних причин одну, вербальний опис причинно-слідуючих залежностей, формулювання законів оточуючого світу.

Спробуємо перебудувати один предмет в інший. Це треба робити поетапно, на кожному етапі можна змінювати тільки одну ознаку предмету. Наприклад, як стовп перебудувати в нору. Спочатку стовп треба зробити пустотілим всередині, потім розпиляти на більш короткі частини. Вкопати всі частини в землю. Можна дітям запропонувати наступні перебудови слів:

нора – стовп

двері – велосипед

пляшка – будинок

дерево – ботинок

Методика навчання встановлення причинних зв`язків між подіями

Для роботи беруться зовсім протилежні та не пов`язані між собою події. Необхідно придумати розповідь, яка поєднує ці події. Наприклад: «Білка, яка сиділа на дереві ненароком упустила шишку». «Автомобіль з вантажем не приїхав вчасно за призначенням».

Білка, яка сиділа на дереві ненароком упустила шишку. Шишка в свою чергу налякала зайця, що дрімав під деревом. Заєць вибіг на шлях і його помітив водій автомобіля, який залишив автомобіль та став ловити зайця. Водій, таким чином заблукав у лісі. І тому автомобіль з вантажем не приїхав вчасно за призначенням.

«Собака погнався за куркою»

«Школярі не змогли поїхати на екскурсію»

«Молоко википіло»

«Літак змушений був сісти на посадку»

Пиріг з яблуками.

Подруги Оля, Таня, Оксана та Маринка вирішили разом приготувати яблучний пиріг. Кожна з дівчаток робила свою окрему справу: Хтось замішував тісто, хтось розкачував коржі, хтось різав яблука а хтось відміряв цукор. Треба визначити, хто яку справу робив. Для цього є декілька умов.

	*тісто*	*коржі*	*яблука*	*цукор*
Оля	-
Таня
Оксана
Марина

1.Оля і дівчинка, яка готує тісто навчаються в одному класі. (Дітям пояснюють, що в умовах завжди є слова які нам не потрібні. В даному випадку це слова про те що дівчатка навчаються в одному класі. Але з умови ми бачимо, що тісто готувала доки що нам невідома дівчинка та з впевненістю можемо сказати що Оля цього не робила. Тому в табличці робимо помітку «ні» - «-»).

2.Оксана під час роботи порізала палець (Тут дітям пояснюється що ми з впевненістю Оксані можемо поставити «так» - «+» але при цьому необхідно проаналізувати кожну операцію з метою знайти де застосовується в роботі ніж. Далі пояснити, що якщо Оксана різала яблука, то іншої роботи вона не робила та проставляємо «-» Іншим дівчаткам проставляємо «-» навпроти яблука тому, що цю роботу виконувала Оксана).

	*тісто*	*коржі*	*яблука*	*цукор*
Оля	-		-
Таня			-
Оксана	-	-	+	-
Марина			-

3. Марина і дівчинка з качалкою збираються дати по шматку пирога своїм молодшим братам.

4. Таня і дівчинка яка готує тісто займаються в одному гуртку з бальних танців.

5.Оля цукор не відміряла.